Тільки-но в Україні провели першу унікальну операцію з пересадки серця, як суддя Олександр Деркач вирішив узагалі «реанімувати небіжчика». Щоправда, він зробив сенсацію у судовій галузі: 20 липня у Новозаводському районному суді Чернігова він виправляв описку у… скасованому Чернігівським апеляційним судом рішенні.
Суддя узявся розглядати заяву ображеної позивачки, яка програла суд, про виправлення описки у скасованому апеляційним судом рішенні, керуючись ст. 369 ЦПК, в якій ідеться не про описки, а про… визнання виконавчого листа недійсним. А оскільки ухвала, прийнята за вказаною статтею, оскарженню не підлягає, то виконавчий лист може бути визнаний не обов’язковим до виконання, і відповідачці, яка виграла цей суд, не відшкодують дві тисячі гривень правової допомоги. Оце віртуозно!
Заява про виправлення описки була подана 10 червня і, згідно з п. 2 ст. 219 ЦПК, мала б розглядатися в 10-денний термін. Але суддя, порушуючи закон, вирішив виправити помилку аж… через місяць і 10 днів. То нічого, що вже є «запашок». Утім, якщо проаналізувати всю судову справу, то схоже, що суддя Деркач «не гидливий» – «знудило» тільки присутніх у судовій залі.
До речі, всі судові засідання пан Деркач проводив у кабінеті. За своїм робочим столом він почувався комфортно. І його не хвилювало, що учасники процесу, між якими неприязні стосунки, вимушені тертися один з одним рукавами. До того ж, якщо хтось хотів бути присутнім на засіданні як слухач, то Деркач розводив руками – мовляв, і без вас тісно. Лише одного разу наполеглива жінка, яка давала свідчення, вблагала Деркача, щоб дозволив постояти в куточку.
Cудилищем під головуванням Деркача, яке за надуманим позовом розтягнулося на два роки, зацікавилася громадськість. І своєю присутністю вирішила це засвідчити. Тому судове засідання Деркач проводив як потрібно, у залі засідань.
Щодо виправлення описки «в неприродний спосіб», суддя мав би знати і постанову Пленуму Верховного суду України, яка рекомендує спочатку виправляти описки, а потім надсилати справу до суду вищої інстанції – апеляційного. Заява про виправлення описки датована 10 червня, а засідання апеляційного суду відбулося 16 червня, тож час на виправлення помилки «у природній спосіб» – тобто законний – був.
Знехтував Деркач і ст.21 ЦПК, де зазначено: суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення.
Чи то заперечення відповідачки проти незаконного виправлення описки, в якому вона чітко вказала на порушення її прав протягом усього судового процесу та наголосила на абсурдності чергового засідання, чи то присутність громадськості дещо порушили спокій судді – ніби ніяковів, червонів. А приймаючи рішення, довго радився. Як ніколи довго. І статтю 369 ЦПК у своїй же ухвалі, яка не підлягала оскарженню, визнав опискою (!)
Проте описку в скасованому, неіснуючому рішенні все-таки виправив. Відтак суддя Деркач зробив ноу-хау в судовій галузі. Це його рішення рівноцінне операції, проведеній небіжчику (прости, Господи, за порівняння).
Якщо судді приймають рішення в порушення законодавства, то очевидні, принаймні, два висновки – непрофесіоналізм або мотивація. Якщо хтось знає третій варіант – підкажіть наївним.
Лідія Фальчевська, Любов Потапенко
